Два вуха, два ока, ніс, посмішка...руки, ноги, так, ми дуже схожі між собою. Але ж не є однакові. Ми з різних родин. Нас виховували у найрізноманітніших традиціях. Кожен з нас сформував свої принципи і дотримується власних правил.
Тому, натурально, якщо ти мене любиш, а я терпіти Тебе не хочу. Не дивно, що нам подобаються не ті самі стилі в архітектурі, ми надаємо перевагу різним відтінками кольорів, любимо їздити відпочивати в абсолютно протилежних напрямках.
Людська природа цікава. Ми відрізняємося, тому шукаємо шляхи до розуміння одне одного. Це одне з цікавих завдань, яке нам запропонувало життя. Дивимось на світ. Для одного він виглядає кольоровим. А для іншого - сірим. Про відтінки можна сперечатися. Але варто бути готовим вислухати чужі думки. Комунікація - шлях до розвитку, пізнання.
Бачення світу різне. Навіть тому, що ти вищий за мене більше, ніж на двадцять сантиметрів! Ти маєш можливість бачити трохи далі. Але моя перевага в тім, що я вмію розглянути дрібні та дуже важливі деталі, які ти просто переступиш і забудеш.
Про "бачення" можна говорити вічність. Або ж можна мовчати.
Пробачення краще попросити до того моменту, доки Хтось зрозуміє, що йому і без Тебе добре.
Немає коментарів:
Дописати коментар