Через хвилин 10-15 з-за моєї спини з'являється страх всього мого дитинства, з яким досі я не дала собі ради - циганка. Моє обличчя заливається "червоною фарбою", мені стає по-єгипетськи тепло і мене огортає страх. Я хочу закрити долонями обличчя і думати, що я невидима як робила, коли була малою. Ну, але ж це зараз не варіант, підказує мій розум, точніше, та його мізерна частина, яка ще здатна думати в момент, коли мої негативні емоції захопили мене всю разом з сірою речовиною.
Щоб вийти якнайшвидше з неприємної ситуації, беру гаманець. Вічно вагітна циганка, звичайно, приповідає завченими фразами, гладить однією рукою живіт, іншу наполегливо простягає і просить дати хоча б двадцятку. Просить-даю. Видихаю з полегшенням.
Я не встигла вдихнути повітря, як наступна циганська курва підкралася до мене, так само з-за спини. Позаздривши, мабуть, своїй товаришці в заробітку, ще одна (перепрошую, що повторююсь) вічно вагітна блядь почала обзивати мене красавицей (рос. мова) і погрожувати, що буде молитися за мене, лякала, що я буду щаслівою ("ламана рос. мова"). Щоб відкупитися від проклятої Люциферки, віддаю їй п'ятдесят гривень. Переможниця зникає з поля зору.
Тепер я розумію, чому той бродячий народ має відвагу народжувати незліченну кількість дітей. З такими заробітками можна дозволити собі добре забезпечити майбутнє, справді, не одній дитині. А також з циганською наполегливістю, я переконана, що легко йдеться до найвищої щаблини кар'єрних сходинок. Успішні люди.
P. S. Дід з "коротким язиком" мусить відвідувати циганські майстер-класи, інакше йому ніхто НЕБУДЕДАВАТИ.
Такі Оксани як Я, мають грати роль безстрашних, безсердечних стерв, яким наплювати на ненароджених чужих дітей. Вивчити матюки і прокльони всього світу та розкидатись ними на дойобисту шваль. Лише для того, щоб відстояти своє право на спокій, відпочинок та приємне спілкування.
